Улюблена ікона коледжу стала святинею храму Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії

 Ікона Холмської Божої Матері у солом’яному обрамленні прикрашала музей декоративно-прикладного мистецтва педагогічного коледжу ім .А.Ю. Кримського, майже двадцять років, була вона виконана як курсова робота на спеціальності «Образотворче мистецтво» у 2000році.

Варто повідомити усім цікаву передісторію, що саме цього року унікальна пам’ятка візантійського мистецтва Холмська Чудотворна ікона Божої Матері ХІ-ХІІ століть стала перлиною Музею волинської ікони в м.Луцьку. Вона була передана жителькою міста Луцька Надією Горлицькою, в родині якої (депортованих з Холмщини українців) ця святиня українського народу зберігалася понад півстоліття.

Наша Ікона Холмської Божої Матері виконана в сучасній техніці обробки природних матеріалів – аплікації з соломи, яка набула популярності в наш час. Вона здавалося б не має жодної матеріальної цінності, проте має виняткове значення для християнської культури, є безпрецедентною легендарною історією, яка спричинила до її слави в православному і католицькому світі. Можливо, саме тому викладач Олексій Кумецький та студентка Оксана Онищук, вирішили завдяки курсовій роботі втілити у життя творчий задум актуальний на той момент і, головне, свої благородні наміри, виконавши копію знаної ікони.

Відомо, що в педагогічному коледжі дбайливо зберігаються курсові та дипломні роботи студентів, виконані за час навчання, тому для копії ікони Холмської Божої Матері була відведена центральна стіна у приміщенні музею декоративно-прикладного мистецтва. Усі заходи навчального та виховного змісту, що відбувалися тут, були ніби осяяні благодаттю, адже в образі Марії втілено велику силу материнської любові.

         Проводячи екскурсії для відвідувачів як громадський директор музею декоративно-прикладного мистецтва, я з великим пієтетом зупиняла увагу глядача саме на цей образ. Розповідала багато із захопленням про те, що створена вона не з дорогоцінного металу чи каміння, як видається на перший погляд, а з соломи, руками студента під керівництвом викладача. Оздоблена житньою соломкою, що виросла з землі та увібрала в себе енергетику сонця, неба, вільного вітру. Вироби з соломи широко побутували по всій території України. У способах традиційного плетива, візерунках відображалися магічні знаки, що разом з іншими обрядовими діями творили непорушну єдність народного мистецтва.

Пізніше я помітила, що навколо ікони поширюється позитивна аура, настрій покращується, і кожен, хто приходив до музею, ставав наче добрішим, привітнішим, усміхненим. Це особливо було помітно на фото, якими зазвичай завершувалися екскурсії в коледжному музеї, адже усі прагнули мати на згадку знімок саме на фоні великої ікони, розміром 160х110, яка таємничо виблискувала золотом.

На моє прохання ікона освячувалася священником, отцем Борисом, настоятелем Святомихайлівської церкви з села Верби, під час водосвяття на Богоявлення Господнє.

Гості коледжу цікавилися іконою, а це відомі особистості в освіті, науці та культурі. Наші студенти були свідками того, як вони мимоволі схиляли голову у молитві перед нею, адже прекрасні витончені риси обличчя Богоматері і Сина на фоні золота житньої соломи, сповнені внутрішньої духовної чистоти і людяності, не могли залишити нікого байдужим. Неодноразово можна було спостерігати, як поважні професори хрестилися, проходячи повз образ Холмської Божої Матері.

Ікона «подорожувала», під час різних свят слугувала окрасою та оберегом. Так, вона була центром моєї першої персональної виставки писанок «Келія Сонця» (2004р.) та наступної – «Великодні відблиски сонця» (2005р.) в історичному музеї ім. О. Дверницького нашого міста.

 Волинський краєзнавчий музей м. Луцька вона відвідала під час спільної виставки «Писанки княжого граду» викладачів коледжу Білик Оксани та Лесі Дембровської, які утворили творчий тандем та створили «Зразковий художній колектив» писанкарів коледжу, а пізніше поповнили ряди Національної спілки народних майстрів України.

Побувала ікона у виставковій залі Печерської галереї культурологічного центру охорони пам’яток історії та культури, що на території Києво-Печерської лаври під час виставки «Писанка крізь призму дизайну», яку привезли до м. Києва викладачі коледжу та вчителі ЦПО м. Володимира-Волинського(2008р.) А також милувала око присутніх, під час творчого звіту міста «З Кобзарем у серці», присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 1025 річниці міста Володимира-Волинського (2013 р.). В історичному музеї м. Нововолинська ікона була під час виставки у залі сакрального мистецтва, де презентували свої роботи члени творчого колективу писанкарів коледжу під назвою «Символи вічного життя» (2015р.)

         У 2019 році за ініціативою викладача Олексія Кумецького та з дозволу директора коледжу ікона Холмської Божої Матері була перевезена до церкви Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. Священник отець Євген Рябець подбав про реставрацію та виготовлення достойної дерев’яної рами, тому ікона засвітилася новим світлом і новим життям. А 8 вересня наша ікона була урочисто подарована храму від усього педагогічного колективу та студентського складу вищого навчального закладу на чолі з директором Миколою Григоровичем Савельєвим, в присутності мера міста Петра Саганюка, єпископа Матфея, духовенства, інтелігенції. Під час посвячення хреста, що встановлений на території церкви як пам’ятний знак холмщанам, невинно загиблим у Другій Світовій війні під час польсько-українських конфліктів і страшної операції «Вісла» ікона була освячена. Учасники дійства приклонялися в молитві перед іконою – найбільшою святинею Холмщини.

Дякую всім за добрі наміри і добрі справи. Я щиро рада, що наша улюблена ікона знайшла достойне місце в одному з найкращих храмів міста Володимира-Волинського.

З повагою Леся Мартинюк

Всього оцінок: 24

Коментувати

Залишіть свій коментар або запитання і ми обов'язково Вам дамо відповідь