Презентація факультетів Університету третього віку

Місто Володимир-Волинський може пишатись тим, що на його теренах, як у великих та європейських містах, функціонує Університет третього віку. Люди старшого покоління мають можливість продовжити навчання, досхочу спілкуватись, а ще тримати руку на пульсі сьогодення. Із слухачами університету співпрацює активна громадськість міста, а ще студенти педагогічного коледу.

Анастасія Цибульська згадує: «Йдучи з канікул на навчання, ми всі добре розуміли, що нас чекає виховна практика у школі. Але нам запропонували проводити занятття в Університеті третього віку. Це установа, де навчаються люди похилого віку. Старанно вивчають англійську, польську, інформатику, займаються вокалом, хореографією.

Ми, прийшовши до слухачів, були налякані невідомим, проте все виявилось не таким страшним, як уявляли. Ви навіть не зможете припустити, з яким ентузіазмом наші «учні» вивчали англійський алфавіт і скільки питань нам ставили за урок (їх було не менше п’ятисот). І що дуже цікаво, що півтори години співпраці були сповнені веселих і добрих емоцій, тому кожен наш урок проходив як мить. Ми навчали їх, а вони у свою чергу – нас.

Проте, яке ж навчання без визначних дат університету? От і ми потрапили на презентацію факультетів. Кожного року в культурно-мистецькому центрі нашого міста слухачі організовують забаву для знайомства. Це дійство проходить під гучний акомпонемент духового оркестру «Арсен». Під час музичних пауз наші  «учениці» стають у танець з галантними «учнями» й повертаються назад у не таке вже далеке минуле та кружляють у танці з партнером.

Забави забавами, але треба й розповісти про свої здобутки. Кожен факультет представив своєрідну рекламу. Хтось готувався до неї заздалегідь і виразно декламував вірші, а хтось і за хвилину склав, проте, у всіх факультетів вийшло унікальне предсталення, яке було варте оплесків.

Наша студентка Юрманова Діана не витрачала час дарма й організувала вже сформовані команди до конкурсів. Змагаючись за першість, жартуючи і сміючись, наші «учні» перемагали й програвали у конкурсах, проте для них перемога була аж ніяк не головною метою. Ці люди просто отримували задоволення від спілкування, від атмосфери, яка панувала у залі.

Далі, з допомогою методиста Оксани Василівни, ми провели довгоочікувану вікторину. Всі питання готували разом студенти-вчителі. І, щодо нас, то ми придумали ненайлегші питання для роздумів, та й інші запитання з області комп’ютерних технологій, польської мови були вище середньої складності. Але, як ми не старались, все одно команди вирішили навіть найскладніші завдання, при тому витрачали на роздуми настільки мало часу, що ми були приємно здивовані якістю засвоєних знань, з гордістю напишу, даних все ж таки нами – студентами.

І на завершення хоровий колектив разом зі студентами-керівниками Гапанович Анастасією та Хас Марією заспівали нам щирі українські народні пісні. У виконанні не було фальші, адже гуртківці співали неймовірно чисто, дзвінко, від щирого серця.

Свято швидко закінчилось, коледжани зрозуміли, що з такими вихованцями  на практику приходиш як на свято».

Затишне місто Володимир-Волинський вміє зорганізувати до активної діяльності та відпочинку не лише молодь, а й людей старшого віку. Бо небайдужі мешканці роблять життя цікавим та неповторним. Зв’язок поколінь – то шлях до щасливого майбутнього.